четверг, 1 июня 2017 г.

Наталя Ганжела. Волошки

Літо весну заступило,
Соловейко щебетав…
Я волошки так любила,
Ти ж троянди дарував.
Розгорялась тільки ватра,
Будувалися мости…
Я не думала про завтра –
Про майбутнє мріяв ти.
І не радість, і не туга,
Просто в мріях із заграв
Я в тобі шукала друга,
Та кохання ти чекав.
Ніч зірками зустрічала
Вітру лагідний порив…
Все частіше я мовчала,
Ти – все більше говорив.
Згодом все змінилось трошки –
Розійшлися два світи:
Я пішла шукать волошки,
Доглядать троянди – ти…

© Наталя Ганжела

Комментариев нет:

Отправить комментарий